A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Щербанівська громада
Полтавська область, Полтавський район

10 фактів про домашнє насильство

Дата: 27.08.2019 11:19
Кількість переглядів: 78

Домашнє насильство — що це?

Домашнє насильство ще називають побутовим або сімейним насильством. Це дії насильницького характеру, які вчиняє одна людина стосовно іншої (або групи осіб) у домашніх умовах.

Наприклад, постраждалими можуть бути діти, а насильниками — їх власні батьки. Часто-густо від домашнього насильства також страждають люди літнього віку або недієздатні особи. Насильниками в цьому випадку зазвичай можуть бути їхні родичі, які переслідують корисливу мету — скажімо, претендують на нерухомість або інше майно.

 

А що таке насильницькі дії? Це коли лупцюють?

Не тільки. Насильство буває фізичним, сексуальним, психологічним та економічним.

Якщо вам заподіюють фізичного болю, травми або каліцтва, наприклад, б'ють, штовхають, кусають, зв'язують і т. ін. — це фізичне насильство. Може проявлятися як удома, суто між партнерами, так і публічно, коли один партнер завдає каліцтва іншому привселюдно, наприклад щоб "зганьбити" перед іншими людьми.

Якщо ваш партнер або інший родич постійно контролює ваші витрати і доходи, щомісяця перевіряє, на що конкретно ви витратили гроші, вирішує, як вам розпоряджатися своїми особистими коштами, відбирає у вас зарплатню — це економічне насильство. Також його іноді називають фінансовим насильством.

Якщо у ваших стосунках присутній шантаж, моральний тиск, обман, маніпуляції, словесні образи, публічні з’ясувки, приниження — все це називають психологічним або емоційним тиском.

Будь-які насильницькі дії сексуального характеру, наприклад, примус до статевого контакту без попередньої згоди людини, називають сексуальним насильством. Мовиться не тільки про "класичний" проникаючий вагінальний секс: насильницькими можна вважати примус або спроби примусити до анального, орального сексу, демонстрації геніталій, дотику до них насильно.

 

Хіба сексуальне насильство може бути в сімейній парі? Секс — це подружній обов'язок?

Звісно, може. "Подружній обов’язок" — це помилкова установка. Навіть коли ви офіційно є чоловіком і дружиною, ви нікому нічого не винні. Секс має відбуватися тільки за обопільної згоди.

Якщо хтось із вас не хоче або не може займатися сексом з якихось причин — він має право відмовитися.

 

Чи обов'язково насильник — це чоловік?

Не обов'язково. Серед ґвалтівників і справді більше чоловіків, але трапляються випадки, що насильницькі дії вчиняють і жінки. Досить поширений випадок: мати, яка люпцює своїх дітей або тисне на них психологічно, принижуючи із самого дитинства.

 

І як багато людей потерпають від домашнього насильства?

Щорічно майже 1 млн жителів України страждають від домашнього насильства у своїх сім'ях, повідомляє студія онлайн-освіти EdEra. Тільки 10% з них звертаються до компетентних органів за допомогою.

 

Чому так мало?

У нашому суспільстві існує безліч стереотипів про те, як ми "повинні" жити, якими "мають" бути ідеальна родина, стосунки, партнерство.

Ось деякі з них: "б'є — значить, любить", "бог терпів, і нам велів", "краще бодай такий чоловік у родині, ніж взагалі ніякого", "потрібно терпіти заради дітей", "головним у сім'ї є чоловік"," чоловік — годувальник, тому він зобов'язаний віддавати дружині всю зарплатню", "дітей потрібно лупцювати у виховних цілях" тощо.

Частенько ці стереотипи передаються з вуст в уста від старших родичів до молодших членів родини. Ось і виходить, що люди поколіннями не можуть змінити моделі своєї поведінки. Чимало з них перебувають у токсичних стосунках з родичами все своє життя, але не припиняють спілкування з ними, не виходять із деструктивних романтичних союзів просто через те, що вважають насильство "нормою".

Себто потерпілі не звертаються за допомогою тільки тому, що вони керуються такими установками?

Нерідко — саме через це. Але стереотипи — це не єдина причина. Трапляється так, наприклад, що жінці, яка страждає від насильства з боку чоловіка або партнера, просто нікуди подітися: у неї немає свого житла, немає родичів або ж вони живуть дуже далеко, вона фінансово залежна від свого насильника.

Дехто дотримується думки, що визнати себе постраждалою стороною — надто соромно. Тому вважають за краще робити вигляд, що все гаразд.

 

Мені так видається, що я — жертва. Що робити?

По-перше, можна звернутися в поліцію, зателефонувавши за номером 102. По-друге, зателефонувати на гарячу лінію і проконсультуватися з фахівцями.

Є декілька гарячих ліній:

• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0800500335, або 116 123, короткий номер з мобільного.

• Національна дитяча гаряча лінія: 0800500225, або 116 111, для дзвінків з мобільного.

 

А яке покарання чекає на людину, що проявляє насильство стосовно своїх близьких?

11 січня 2018 року в Україні набув чинності закон № 5294 щодо протидії домашньому насильству. Головне, що передбачає цей закон, — кримінальна відповідальність за домашнє насильство.

Так, за вчинення домашнього насильства в судовому порядку введено покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або арешт на строк до 6 місяців. Також передбачено обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до двох років.

Крім того, діятимуть заборони на дзвінки і листування з потерпілим, а також заборона на наближення на певну відстань.

Кримінальна відповідальність очікує і на тих, хто примушує до шлюбу інших осіб.

 

Це дійсно працює?

Перший судовий вирок за новим українським законом про протидію домашньому насильству винесли 10 квітня 2019 року. Чоловік, мешканець міста Вознесенська Миколаївської області, кілька років вчиняв насильницькі дії стосовно своєї 80-річної матері. Його засудили до арешту на місяць.

 

Може, варто пробачити людину, яка зробила мені боляче?

Зазвичай люди, які вчинили насильство стосовно близьких бодай один раз, знову роблять це.

Наприклад, якщо ваш партнер гамселив своїх попередніх співмешканок, швидше за все, він почне бити і вас також. І не тому, що ви "винні" або "заслужили", а тому, що він — такий. Можливо, йому потрібна допомога психолога або корекційна програма в соціальному центрі.

 

За матеріалами журналу "НВ"


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь