Домашнє насильство починається з «дрібниць»
30 відсотків самогубств і 60 відсотків убивств жінок пов’язані з насильством у сім’ї.
Кожного дня від 30 до 40 відсотків викликів поліції пов’язані з побутовим насильством. У 75 відсотках випадків домашнього насильства страждають діти. Такі дані наводить Мінсоцполітики України.
Бити не можна любити. Де ставити кому? Отже саме про це і поговоримо.
У випадку домашнього насильства українці все ще неохоче звертаються за допомогою до поліції, але цей вид злочину перестає тотально замовчуватися. Цьому сприяють міжнародні і благодійні організації.
Як правило, тема насильства стає об’єктом уваги ЗМІ – у грудні, коли громадські організації і міжнародники об'єднують сили задля 16-денної кампанії з підвищення обізнаності про згадану проблему та заклику до дій.
Втім ця тема потребує частішої уваги від суспільства. Інформаційних приводів стосовно нашої сьогоднішньої проблематики чимало. І мова йде не лише про кримінальні зведення, а й суспільно-політичне життя.
В Україні лише кожна третя жінка, яка постраждала від насильства, звертається по допомогу. Однією із причин того, що жінки рідко звертаються за допомогою, є стереотипи, відповідно до яких домашнє насильство – це «сміття, яке не слід виносити із хати».
Важливо пам’ятати, що головний принцип – не мовчіть, знайдіть сили заговорити!
Якщо ви стали жертвою фізичного, сексуального, або іншого насильства, ви можете скористатися нагодою анонімно звернутися до представників обласної або районних координаційних рад, до складу яких входять кваліфіковані психологи, представники сфери охорони здоров’я, органів Національної поліції, фахівці мобільних бригад психосоціальної допомоги та інші.
